пʼятницю, 9 серпня 2013 р.

summer . love.

це літо неймовірне
незважаючи на те,що не все склалось так,як планувала
неймовірні люди,неймовірні фото, неймовірні емоції
ніколи ще ейфорія  не була зі мною так  довго і так сильно

чудові  поїздки ,чудові зйомки, і декілька чудових поїздок ще попереду)
18 серпня я буду плакати від того, що мені 21
а 31 серпня я буду плакати від того, що це літо закінчилось і від нього залишились лише яскраві спалахи спогадів і безмежна ностальгія
якби  ж  словами можна було описати,наскільки сильно я не хочу,щоб ти приходив,вересень! Наскільки сильно я  не хочу  холоду,університету,людей, яких не сприймаю навіть на відстані,не те що кожного дня на парах ... Не хочу!
 Залишилось протриматись там ще два  роки  і це все забудеться,як страшний сон.
 Наскільки ж я  ненавиджу тебе, Львівський національний університет імені Івана Франка!
Ти здатний зруйнувати  усе : емоції ,кар'єру, ейфорію, позитивне ставлення  до людей-УСЕ!
 А зараз я обіцяю собі ще 22 дні НЕ думати про осінь ,яке забере все приємне ,що я маю зараз .

 моє.чудове.особливе.літо.
 моє.щастя.




понеділок, 8 липня 2013 р.

...

 постійно хочеться писати,що я щаслива ^^
 такеее літо ^^
 поїздка  в Київ
 моя велика любов-велосипед
 неочікуваний концерт Depeche mode 
  та і багато речей, на які  зоовсім не сподівалась )
 я дуже сподіваюсь на те,що таке відчуття гармонії і ейфорії може ,,переслідувати,, нас/мене завжди)
  і  от я  щойно написала цілий абзац стосовно тебе   і одразу ж видалила .
  коли це вже мине
  а от велосипед,як виявилось, як ніхто допомагає  ,,викинути ,, зайві емоції і отримати ,,відчуття польоту,, 
 в.с.е.б.у.д.е.д.о.б.р.е.


неділю, 7 липня 2013 р.

неділю, 23 червня 2013 р.

трішки фоток з сьогоднійшньої зйомки)
було дуже -дуже жарко(
 вертались до Львова ніякі вже(



суботу, 22 червня 2013 р.

Стрий ;)

 Щойно після написання попереднього посту,згадала,що хотіла б поділитись враженнями від зйомки у Стрию )
  Отже,день почався  з того,що  о 7 ранку ми зустрілись на приміському вокзалі ,невиспані ,але повні натхнення ;) На протязі тих 5-ти годин сну вночі, я настільки не хотіла вставати о 5:30, що мені рази два снилось,що зйомку відмінили і я зможу спати як мінімум  до години першої дня)  але це були лише сни..ехх )
  Чомусь я була впевнена,що до Стрия їхати 2 години, і ми були впевнено настроєні вийти з електрички о годині 10 ранку.Яким  ж було наше здивування , коли за годину часу,з вікном ми побачили вокзал Стрия О_О )Якби одна з моделей вчасно не подивилсь у вікно, знімати нам  б прийшлось десь під Славським)
    Вийшовши з електрички ми майже годину йшли через все місто пішки ,що було хоч і цікаво ,але не надто приємно,враховуючи  те, що вже  з самого ранку було дууже і дуже жарко( А от як ми шукали саму річку ,от це вже цікавіше..)
   Керуючись не досить вдалими порадами по телефону і пройшовшись по трасі ,ми забрели до якогось майже лісу,де борщовики були висотою у дві людини ,  і почали шукати хоч якогось берега річки,де можна було б знімати .Але як виявилось, щоб попасти на красиву сторону ріки, треба перейти через гірську річку,глибиною вище пояса ) я вже мовчу про каміння на дні ріки і силу течії,яка зносила все,що у неї потрапляло ) а також мовчу про те,що у кожного з нас було лише по одній парі взуття і величезні сумки  з фотоапаратами,технікою,одягом  і т.д. ) Отже,взявши величезгі гілки ,ми почали переходити ріку) От у цей момент кожен з нас зміг сповна оцінити словниковий запас  нецензурщини одне одного;)У той момент нам не хотілось думати про те,що і  назад прийдеться повертатись цією ж дорогою..)
     та як не дивно,ми майже без проблем перебрались на другу частину ріки, познімали , загоріли (згоріли)  і пішли шукати інші локації) Та поки ми добрались до інших місць, нам вже не хотілось нічого,крім води і  душу ) Так ми і просиділи під мостом десь більше  години)
   Закінчилась наша ,,стрийська  подорож ,, тим ,що ми сиділи вбиті і мовчазні у піцерії NY і потім ледь не сіли на електричку не до Львова,а до Трускавця) Та попри це,настрій у кожного залишався на висоті  до кінця дня;)
    результатами зйомки та і  самою поїздкою я задоволена)
   надіюсь ,це не остання  зйомка за межами Львова за це літо,адже у нас  з Андрієм багаато планів  і ентузіазму ;)







all I need is you needing me

 Давно я тут нічого не писала
 Зараз вже кінець червня,літо як і  завжди невимовно швидко тікає від мене(нас) .Залишилось ще два іспита і  лише здавши їх , я зможу на декілька секунд  закрити очі і сказати собі, що нарешті ще одна сесія..ще один жахливий навчальний рік позаду . Дуже шкода,що проблемна ситуація   в універі з кожним  роком загострюється все більше і більше( Інколи вночі мені сняться жахи... ніби десь за дверима лежить мій диплом,а  я  не можу його отримати(  І якби там не було, але повірте,це дуже і дуже страшно=) Надіюсь,що наступні два  роки пройдуть в пришвидшеному режимі  і я доживу  до того моменту,коли вибіжу у дурнуватій чорній мантії з універу і закричу : ,,Я  отримала диплооомм!!!!!!!!!!!! " ) Правда після цього  у кожного з нас почнеться ще більш важче ,,доросле життя,, , але принаймі ще один етап ,,життєвої школи,,  уже буде позаду)

   Але не будем про погане...отже червень добігає кінця, попереду поїздка в Київ ,величезна купа роботи ,нових знайомств ,вражень і найосновніше -купівля велосипеду) Не знаю,зі скількома травмами пройде моє навчання  їзди на ньому, але це  того буде варте) Я обіцяю собі, що кожного вечора після роботи буду одягати капелюха,кросівки ,брати велосипед і  їхатииии) бажано кудись за місто,подалі від людей) Думає саме таких відчуттів мені не вистачало завжди)

  А підсумувати цей пост я можу тим, що дуже і дуже щаслива!! Навіть зараз , сидячи у вихідний день на роботі  і  слухаючи  Lana Del Rey я розумію, що щастя переповнює мене) Мабуть так завжди,коли тобі 20 ,у тебе є усе ,чого ти хочеш ,а за вікном-літо!!)

   а інколи я настільки щаслива,що моє ,,щастя,, випадково  перетинає тонку межу між добре-погано, і я плачу..Але ще одне ,,моє щастя,, у тому,що поряд такі  люди, які завжди уміють повернути мене  до відчуття ейфорії) За це я  їм невимовно вдячна)

  єдине що....     (all I need is you needing me )...         але мабуть так мало бути. так має бути у всіх,хто не навчений цінувати те,що має. як би там не було, але твоя відсутність мабуть  є одною зі складових цього ,,мого щастя,, . я вже майже навчилась відпускати тебе. головне те,що я навчилась   вчасно себе зупиняти . В будь якому випадку ..(intra vos ) .

    Мабуть насупний мій пост буде закиданий фотографіями мого велосипеда зі всіх ракурсів і мене на ньому)  от ) а наразі бажаю вам гарного початку середини літа ^^