пʼятниця, 26 жовтня 2012 р.

Я хочу
 щоб ти взяв мене за руку
 і пояснив,
що так більше не можна.
Треба вміти йти
не зупиняючись
не обертаючись
не згадуючи
не захоплюючись
не звикаючи
не думаючи про зайве
не шукаючи себе постійно
і ніколи не дозволяти собі
 плакати без причини
лише за тим
 огоч амен
Інем олдирбан
онйітсоп итамуд
і ьситагаман итакилкив 
емоції ,яких чомусь
взагалі не має
 Ні до кого.
Щоб не робили,їх НЕМАЄ
 Я УЧОХ ИТАВУЧДІВ  ИТАВУЧДІВ  ИТАВУЧДІВ 
хоч щось.А маю лише стабільну беземоційність.
Розбудіть мене хтось,юагалб сав!Благаю хоч хтось
хоч чимось.
 Бо мені набридло нав'язувати собі відчуття ТОГО
 ЧОГО НЕ МАЄ .
 ОЛДИРБАН
 Або люди настільки стали нецікаві і передбачувані  , що ми вже нічого від них не очікуєм. А коли вони таки нас дивують,ми сприймаємо це як спонтанну, невимушену  несподіванку.

Одним словом, холодна  осінь тут. В мені.До останньої краплі,останнього подиху. І  надовго.

   

Немає коментарів:

Дописати коментар