Давно я тут нічого не писала
Зараз вже кінець червня,літо як і завжди невимовно швидко тікає від мене(нас) .Залишилось ще два іспита і лише здавши їх , я зможу на декілька секунд закрити очі і сказати собі, що нарешті ще одна сесія..ще один жахливий навчальний рік позаду . Дуже шкода,що проблемна ситуація в універі з кожним роком загострюється все більше і більше( Інколи вночі мені сняться жахи... ніби десь за дверима лежить мій диплом,а я не можу його отримати( І якби там не було, але повірте,це дуже і дуже страшно=) Надіюсь,що наступні два роки пройдуть в пришвидшеному режимі і я доживу до того моменту,коли вибіжу у дурнуватій чорній мантії з універу і закричу : ,,Я отримала диплооомм!!!!!!!!!!!! " ) Правда після цього у кожного з нас почнеться ще більш важче ,,доросле життя,, , але принаймі ще один етап ,,життєвої школи,, уже буде позаду)
Але не будем про погане...отже червень добігає кінця, попереду поїздка в Київ ,величезна купа роботи ,нових знайомств ,вражень і найосновніше -купівля велосипеду) Не знаю,зі скількома травмами пройде моє навчання їзди на ньому, але це того буде варте) Я обіцяю собі, що кожного вечора після роботи буду одягати капелюха,кросівки ,брати велосипед і їхатииии) бажано кудись за місто,подалі від людей) Думає саме таких відчуттів мені не вистачало завжди)
А підсумувати цей пост я можу тим, що дуже і дуже щаслива!! Навіть зараз , сидячи у вихідний день на роботі і слухаючи Lana Del Rey я розумію, що щастя переповнює мене) Мабуть так завжди,коли тобі 20 ,у тебе є усе ,чого ти хочеш ,а за вікном-літо!!)
а інколи я настільки щаслива,що моє ,,щастя,, випадково перетинає тонку межу між добре-погано, і я плачу..Але ще одне ,,моє щастя,, у тому,що поряд такі люди, які завжди уміють повернути мене до відчуття ейфорії) За це я їм невимовно вдячна)
єдине що.... (all I need is you needing me )... але мабуть так мало бути. так має бути у всіх,хто не навчений цінувати те,що має. як би там не було, але твоя відсутність мабуть є одною зі складових цього ,,мого щастя,, . я вже майже навчилась відпускати тебе. головне те,що я навчилась вчасно себе зупиняти . В будь якому випадку ..(intra vos ) .
Мабуть насупний мій пост буде закиданий фотографіями мого велосипеда зі всіх ракурсів і мене на ньому) от ) а наразі бажаю вам гарного початку середини літа ^^
Зараз вже кінець червня,літо як і завжди невимовно швидко тікає від мене(нас) .Залишилось ще два іспита і лише здавши їх , я зможу на декілька секунд закрити очі і сказати собі, що нарешті ще одна сесія..ще один жахливий навчальний рік позаду . Дуже шкода,що проблемна ситуація в універі з кожним роком загострюється все більше і більше( Інколи вночі мені сняться жахи... ніби десь за дверима лежить мій диплом,а я не можу його отримати( І якби там не було, але повірте,це дуже і дуже страшно=) Надіюсь,що наступні два роки пройдуть в пришвидшеному режимі і я доживу до того моменту,коли вибіжу у дурнуватій чорній мантії з універу і закричу : ,,Я отримала диплооомм!!!!!!!!!!!! " ) Правда після цього у кожного з нас почнеться ще більш важче ,,доросле життя,, , але принаймі ще один етап ,,життєвої школи,, уже буде позаду)
Але не будем про погане...отже червень добігає кінця, попереду поїздка в Київ ,величезна купа роботи ,нових знайомств ,вражень і найосновніше -купівля велосипеду) Не знаю,зі скількома травмами пройде моє навчання їзди на ньому, але це того буде варте) Я обіцяю собі, що кожного вечора після роботи буду одягати капелюха,кросівки ,брати велосипед і їхатииии) бажано кудись за місто,подалі від людей) Думає саме таких відчуттів мені не вистачало завжди)
А підсумувати цей пост я можу тим, що дуже і дуже щаслива!! Навіть зараз , сидячи у вихідний день на роботі і слухаючи Lana Del Rey я розумію, що щастя переповнює мене) Мабуть так завжди,коли тобі 20 ,у тебе є усе ,чого ти хочеш ,а за вікном-літо!!)
а інколи я настільки щаслива,що моє ,,щастя,, випадково перетинає тонку межу між добре-погано, і я плачу..Але ще одне ,,моє щастя,, у тому,що поряд такі люди, які завжди уміють повернути мене до відчуття ейфорії) За це я їм невимовно вдячна)
єдине що.... (all I need is you needing me )... але мабуть так мало бути. так має бути у всіх,хто не навчений цінувати те,що має. як би там не було, але твоя відсутність мабуть є одною зі складових цього ,,мого щастя,, . я вже майже навчилась відпускати тебе. головне те,що я навчилась вчасно себе зупиняти . В будь якому випадку ..(intra vos ) .
Мабуть насупний мій пост буде закиданий фотографіями мого велосипеда зі всіх ракурсів і мене на ньому) от ) а наразі бажаю вам гарного початку середини літа ^^
Немає коментарів:
Дописати коментар